Властивість або якість того, що є фатовим; самовдоволена поведінка, маніри, зовнішній вигляд, що свідчать про надмірну самоповагу, зухвалість та прагнення викликати захоплення; фатівство.
фатуватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |