фатум

1. У міфології та літературі: персоніфікована доля, невідворотна вища сила, що нібито визначає долю людини; часто втілюється в образі божества (наприклад, у давньоримській міфології).

2. У переносному значенні: рокова, невідворотна доля, передбачене вищою силою нещастя або трагічна подія; рок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |