фація

1. (геологія) Сукупність осадових гірських порід, що утворилися в певних фізико-географічних умовах (наприклад, морських, континентальних) і мають характерні ознаки (колір, склад, текстуру), які відрізняють їх від суміжних відкладів того самого геологічного віку.

2. (ландшафтознавство, географія) Найменша, елементарна структурна одиниця ландшафту, однорідна за умовами місцезростання (рельєф, ґрунти, мікроклімат) і відповідно за рослинними угрупованнями.

3. (медицина, застаріле) Зовнішній вигляд, вираз обличчя, особливо як ознака певного стану або захворювання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |