фацетія

[fɑt͡sɛtijɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Короткий гумористичний анекдот, жартівлива розповідь, часто з несподіваною дотепною кінцівкою, поширений у європейській літературі епохи Відродження та бароко.

  2. Жанр художньої літератури, що представляє собою таку коротку гумористичну чи сатиричну новелу, побудовану на комічній ситуації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фацетія, р. фацетії, д. фацетії, з. фацетію, о. фацетією, м. фацетії, к. фацетіє

Більше записів