Значення
-
Грань, скошений край або площина на поверхні дорогоцінного каменя, скла, металу тощо, які утворюються шляхом обробки для надання виробу декоративного вигляду та гри світла.
-
Технічно оброблена грань (скошена, закруглена) на кромці товстого скла, дзеркала або іншого листового матеріалу.
-
У ювелірній справі — спосіб огранки дорогоцінного каменя, при якому на ньому створюється багато плоских граней (фацетів) для посилення блиску та заломлення світла.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фацет, р. фацета, д. фацетові, з. фацет, о. фацетом, м. фацеті, к. фацете