Значення
-
(розм.) Виконувати роботу фацара — займатися нелегальним видобутком корисних копалин (зокрема, вугілля) в умовах самодіяльних, небезпечних для життя копанок («фацарок»).
-
(перен., розм.) Важко та ризиковано працювати в екстремальних або нелегальних умовах для заробітку; займатися небезпечною та важкою працею за мінімальну винагороду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фацарита, р. фацарити, д. фацариті, з. фацариту, о. фацаритою, м. фацариті, к. фацарито
Походження слова (Етимологія)
Слово «фацарити» є звуконаслідувальним утворенням, що походить від праслов’янських коренів, пов’язаних із поняттями «тюхтій», «вайло», «мала дитина» або «шматочок». Воно споріднене з польськими словами fafuła (тюхтій, вайло), fafel (мала дитина), чеським fafulek (шматочок), словацьким fanfulok (тс.), а також сербохорватським fafuljak (пучок, дрібничка). Ці слова є афективними звуконаслідувальними утвореннями, що імітують звуки, пов’язані з незграбністю або дитячою поведінкою. Також слово пов’язане з іншими українськими словами, як-от «фафрати» (говорити нерозбірливо), «фах» (спеціальність), «фахівець» (спеціаліст), які походять від німецького Fach (полиця, відділення, спеціальність) через польське посередництво.