фасти

1. (заст.) У римській релігії та міфології — божество, яке уособлювало моральний закон, справедливість та доброчесність, що панує у світі; часто зображувався з пов’язкою на очах, з мечем і вагами в руках.

2. (перен., книжн.) Символ правосуддя, законності, безстороннього суду.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |