фасцинація

1. (у психології) стан глибокого психічного зацікавлення, захоплення або приголомшення, спричинений дією чи впливом когось або чогось, що супроводжується частковою втратою самоконтролю та підвищеною сприйнятливістю до впливів.

2. (застаріле або рідковживане) чарівність, привабливість, обвороження; дія за значенням дієслова “фасцинувати” (чарувати, притягувати погляд).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |