фасція

1. (в архітектурі) широка гладка смуга на фасаді будівлі, що розділяє поверхні або слугує обрамленням.

2. (в анатомії) сполучнотканинна оболонка, що покриває органи, судини, нерви або формує футляри для м’язів.

3. (в історії, з великої літери) символ влади в Стародавньому Римі — зв’язка прутів з сокирою посередині, яку носили ліктори.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |