фасцій

1. (в Стародавньому Римі) пучок прутів з сокирою посередині, перев’язаний ременем, що був символом влади вищих магістратів (консулів, преторів) та знаком їхнього права на покарання громадян.

2. (перен.) символ державної влади, авторитаризму; часто вживається в негативному контексті для позначення деспотичної влади.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |