фастігій

Фастігій — у давньоримській архітектурі: високий прямокутний постамент, на якому встановлювалася статуя або трофей.

Фастігій — у давньоримській архітектурі: фронтон (трикутне завершення фасаду будівлі, обмежене двома схилами даху по боках і карнизом біля основи).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |