фасонування

1. Процес надання виробу певної форми, силуету або стилю, особливо в контексті моделювання одягу, взуття або зачіски.

2. У техніці та обробці матеріалів — формування, обробка поверхні або краю деталі для отримання певного профілю (фасону), наприклад, фасонування деревини, металу або скла.

3. У переносному значенні — надання чому-небудь (наприклад, тексту, ідеї) вишуканої, часто вигаданої форми; стилізація.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |