фашина

1. Зв’язка гілок, очерету або хмизу, яку використовують для зміцнення ґрунту на схилах, заболочених місцях, при будівництві доріг, дамб або в фортифікаційних спорудах.

2. У військовій справі — елемент перекриття траншей, ходів сполучення або складова частина настилу для проходу техніки через рівчаки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |