фас

1. Військова команда для виконання руху тілом або зброєю в певному напрямку, а також положення тіла військовослужбовця під час такого руху.

2. Положення зброї (штика, багнета, піки тощо), при якому вона спрямована вістрям у бік противника; стійка для атаки або відбиття атаки холодною зброєю.

3. У фортифікації: сторона укріплення або оборонної споруди, звернена до противника; лінія оборонного фронту.

4. У техніці, архітектурі: передня, лицьова сторона деталі, виробу, будівлі; фасад.

5. У переносному значенні: манера поведінки, зовнішній вигляд, прийнятий кимось для створення певного враження.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |