Значення
-
Військова команда для виконання руху тілом або зброєю в певному напрямку, а також положення тіла військовослужбовця під час такого руху.
-
Положення зброї (штика, багнета, піки тощо), при якому вона спрямована вістрям у бік противника; стійка для атаки або відбиття атаки холодною зброєю.
-
У фортифікації: сторона укріплення або оборонної споруди, звернена до противника; лінія оборонного фронту.
-
У техніці, архітектурі: передня, лицьова сторона деталі, виробу, будівлі; фасад.
-
У переносному значенні: манера поведінки, зовнішній вигляд, прийнятий кимось для створення певного враження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фас, р. фасу, д. фасові, з. фас, о. фасом, м. фасі, к. фасе
Походження слова (Етимологія)
Слово «фас» означає «вид спереду». Воно прийшло в українську мову з французької, де «face» означає «обличчя». Французьке слово походить від латинського «facies» (обличчя, зовнішній вигляд), а те, своєю чергою, від дієслова «facere» (робити). Тобто буквально «фас» — це «те, що зроблене, вигляд». Це слово використовується у фотографії, військовій справі та інших сферах, коли йдеться про передній бік чогось.