фариста

1. Представник релігійно-політичної течії в юдаїзмі в Стародавній Юдеї (II ст. до н.е. — I ст. н.е.), що відстоювала строге дотримання Закону Мойсея та усних переказів, відома також як фарисеї.

2. (Переносне значення) Людина, яка приховує свої справжні (часто погані) наміри під маскою побожності, строгої моралі або доброчесності; лицемір, ханжа.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |