фарботерник

1. Робітник, який займається тертям фарб, пігментів або інших барвників у фарбувальному, поліграфічному чи хімічному виробництві.

2. Робітник, який обслуговує фарботерні машини (фарботірки) на підприємствах поліграфічної, лаковарної або хімічної промисловості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |