фарбарка

[fɑrbɑrkɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Жінка, яка займається фарбуванням тканин, шкіри тощо; жіночий відповідник до слова “фарбар”.

  2. Розмова, жартівлива назва жінки, яка працює на фарбувальному виробництві або в цеху фарбування.

  3. Рідкісне, застосування: жінка, що торгує фарбами або фарбувальними матеріалами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фарбарка, р. фарбарки, д. фарбарці, з. фарбарку, о. фарбаркою, м. фарбарці, к. фарбарко

Більше записів