фарбарка

1. Жінка, яка займається фарбуванням тканин, шкіри тощо; жіночий відповідник до слова “фарбар”.

2. Розмова, жартівлива назва жінки, яка працює на фарбувальному виробництві або в цеху фарбування.

3. Рідкісне, застосування: жінка, що торгує фарбами або фарбувальними матеріалами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |