Значення
-
Титул правителів Стародавнього Єгипту, що поєднував світську та сакральну владу, вважався втіленням бога Гора на землі.
-
Особа, що носить цей титул; цар, володар Стародавнього Єгипту.
-
Назва азартної картярської гри, в якій банкір (фараон) грає проти гравців.
-
Перен. про жорстокого, егоїстичного правителя або тирана.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фараон, р. фараона, д. фараонові, з. фараона, о. фараоном, м. фараоні, к. фараоне
Походження слова (Етимологія)
Слово «фараон» походить від грецького «Φαραώ» (фараон), яке, можливо, через посередництво давньоєврейської мови, походить від єгипетського «per-aa» (великий будинок, палац). Спочатку так називали царський палац, а згодом — самого царя Стародавнього Єгипту. В українській мові слово відоме з XVII століття (староукраїнське «фараонь»). Також існує омонім «фараон» — назва старовинної азартної картярської гри, яка, ймовірно, через польське посередництво була запозичена із західноєвропейських мов (німецьке Pharo, французьке pharaon, англійське faro) і походить від назви «фараон», оскільки на одній з карт було зображення єгипетського фараона.