фара

1. Потужний світловий прилад на транспортному засобі (автомобілі, мотоциклі, велосипеді тощо) для освітлення шляху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.

2. Переносно: про яскраво світяться, блискучі очі.

3. У давнину: високий маяк, споруджений на морському березі; також — вежа з вогнем на ній для сигналізації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |