1. (історична зброя) Одноручний середньовічний меч із широким, потужним, трохи вигнутим клинком, що розширюється до кінця, призначений переважно для рублячих ударів.
2. (різновид холодної зброї) Тип західноєвропейської шаблі або тесака з коротким масивним клинком, що використовувався піхотинцями в XIII–XVI століттях.