Значення
-
(історична зброя) Одноручний середньовічний меч із широким, потужним, трохи вигнутим клинком, що розширюється до кінця, призначений переважно для рублячих ударів.
-
(різновид холодної зброї) Тип західноєвропейської шаблі або тесака з коротким масивним клинком, що використовувався піхотинцями в XIII–XVI століттях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фальшион, р. фальшиона, д. фальшионові, з. фальшион, о. фальшионом, м. фальшионі, к. фальшионе