фалінь

[fɑlinʲ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Морський термін: трос, канат або мотузка на судні, якими кріплять, піднімають чи спускають шлюпки, трапи, вітрила, а також використовують для швартування.

  2. У розмовній мові: будь-яка міцна мотузка, призначена для кріплення чи зв’язування чого-небудь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фалінь, р. фаліня, д. фаліневі, з. фалінь, о. фалінем, м. фаліневі, к. фаліню

Більше записів