факультатив

[fɑkulʲtɑtɪʋ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Навчальний предмет, який вивчається за власним вибором учня чи студента, а не є обов’язковим для всіх.

  2. Заняття, курс або дисципліна, що не входять до обов’язкової програми навчального закладу і відвідуються за бажанням.

  3. (У переносному значенні) Щось другорядне, необов’язкове, що може бути додано за власним вибором.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. факультатив, р. факультативу, д. факультативові, з. факультатив, о. факультативом, м. факультативі, к. факультативе

Походження слова (Етимологія)

Слово «факультатив» походить від французького «facultatif», що означає «довільний, необов’язковий». Французьке слово, у свою чергу, походить від латинського «facultas» — «можливість», яке пов’язане з дієсловом «facio» — «роблю». Спочатку в українській мові виникло словосполучення «факультативний курс», яке згодом скоротилося до іменника «факультатив». Таким чином, це слово буквально означає «необов’язковий курс» або «курс за вибором».
Споріднені слова:курс, семінар, спецкурс

Більше записів