Значення
-
У лінгвістиці — дієслово або словосполучення, що передбачає істинність додаткової інформації, яку воно вводить (наприклад, “знати”, “зрозуміти”, “помітити”).
-
У логіці та філософії мови — предикат (висловлювання), який стверджує певний факт або вважає свою підпорядковану пропозицію фактичною та істинною.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фактив, р. фактиву, д. фактивові, з. фактив, о. фактивом, м. фактиві, к. фактиве