фактив

1. У лінгвістиці — дієслово або словосполучення, що передбачає істинність додаткової інформації, яку воно вводить (наприклад, “знати”, “зрозуміти”, “помітити”).

2. У логіці та філософії мови — предикат (висловлювання), який стверджує певний факт або вважає свою підпорядковану пропозицію фактичною та істинною.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |