1. У лінгвістиці — дієслово, що виражає причинно-наслідкове відношення, тобто дію, яка спричиняє, змушує або дозволяє об’єкт здійснити іншу дію або перейти в новий стан (наприклад: “вчити”, “готувати”, “ламати”).
2. У граматиці — каузативний дієслівний вид або конструкція, що вказує на те, що суб’єкт викликає або змушує відбутися дію, виражену іншим дієсловом.