Значення
-
Характер обробки поверхні матеріалу, вироби, що визначає його зовнішній вигляд і тактильні властивості (наприклад, гладка, шорстка, рельєфна фактура).
-
У мистецтві — характер поверхні твору живопису, скульптури тощо, а такле засіб художньої виразності, що пов’язаний із матеріальними властивостями матеріалу та особливостями його обробки.
-
У музиці — конкретне втілення музичної тканини, сукупність засобів голосоведення, фактурного викладу (наприклад, акордова, поліфонічна фактура).
-
Торговельний або товаросупровідний документ, що містить відомості про відвантажені товари або надані послуги, їх кількість і ціну; рахунок-фактура.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фактура, р. фактури, д. фактурі, з. фактуру, о. фактурою, м. фактурі, к. фактуро
Походження слова (Етимологія)
Слово «фактура» походить з латинської мови, де factura означало «оброблення, побудова». Воно пов’язане з дієсловом facere — «робити». У сучасній українській мові це слово вживається у двох значеннях: 1) особливості будови та оздоблення поверхні предмета; 2) рахунок на проданий товар. В українську мову воно прийшло через західноєвропейські мови, зокрема з німецької (Faktura), італійської (fattura) або французької (facture).