факторка

1. (істор.) Жінка, яка працювала фактором (посередником, уповноваженим) у торгівлі, на промисловому підприємстві або в майстерні, часто відповідаючи за закупівлю сировини, збут товарів чи нагляд за робітниками.

2. (розм.) Жінка-керівник, організатор, яка ефективно вирішує практичні справи та впливає на хід подій; жінка з організаторськими здібностями.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |