1. У математиці, зокрема в теорії операторів та спектральному аналізі — множина всіх комплексних чисел λ, для яких оператор (λI – T) не є факторизованим (не допускає факторизацію через інші оператори з певними властивостями); спектральна характеристика, пов’язана з факторизацією операторів у функціональних просторах.
2. У фізиці та прикладних науках — спектр (наприклад, електромагнітний, мас-спектр), отриманий або проаналізований з урахуванням певного чинника (фактора), що впливає на формування або інтерпретацію спектральних даних.