факіх

1. У мусульманській релігійній традиції — вчений богослов, фахівець з ісламського права (фікху), який має право самостійно приймати рішення з правових питань.

2. У переносному значенні — людина, наділена великою мудрістю, глибоким знанням у певній галузі; авторитетний знавець, мудрець.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |