1. (іст.) У середньовічній Європі — службова особа при суді, яка займалася виконанням різноманітних доручень, зокрема повідомленням сторін про судові рішення, викликом до суду, а також здійсненням арештів або конфіскацій на підставі судового наказу.
2. (перен., заст.) Особа, яка сліпо та ретельно виконує волю іншого, часто з натяком на дріб’язкову або формалістську службову ретельність; слухняний виконавець, прибічник.