фабзаєць

[fɑbzɑjɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Робітник фабрики або заводу, особливо в контексті радянської епохи; часто вживається для позначення представника робітничого класу з певним соціальним статусом.

  2. Учень фабрично-заводського училища (ФЗУ) у СРСР, яке готувало кваліфікованих робітників для промисловості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фабзаєць, р. фабзаєць, д. фабзаєць, з. фабзаєць, о. фабзаєць, м. фабзаєць, к. фабзаєць

Більше записів