Значення
- (Література) –
Езоп — давньогрецький байкар (VI ст. до н. е.), напівлегендарний автор численних байок, що викладені простою мовою та містять моральне повчання; традиційний персонаж, що діє в цих байках як розповідач.
- (Література) –
Езоп — переносно: людина, яка висловлює свої думки іносказально, приховано, натяками, часто через цензурні чи інші обмеження (від назви «езопова мова»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. езоп, р. езопа, д. езопові, з. езопа, о. езопом, м. езопі, к. езопе