Езоп — давньогрецький байкар (VI ст. до н. е.), напівлегендарний автор численних байок, що викладені простою мовою та містять моральне повчання; традиційний персонаж, що діє в цих байках як розповідач.
Езоп — переносно: людина, яка висловлює свої думки іносказально, приховано, натяками, часто через цензурні чи інші обмеження (від назви «езопова мова»).