Значення
- (Техніка) –
У техніці — процес викидання, виштовхування рідини, газу або сипкого матеріалу з замкнутого об’єму за допомогою струменя робочого середовища (наприклад, пари, води або газу), що рухається з великою швидкістю; принцип дії ежектора.
- (Медицина) –
У медицині — раптове викидання, виверження рідини (наприклад, крові, гною) з порожнини тіла або рани під тиском.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ежекція, р. ежекції, д. ежекції, з. ежекцію, о. ежекцією, м. ежекції, к. ежекціє