ейнштейн

Альберт Ейнштейн (1879–1955) — видатний фізик-теоретик німецького походження, один із засновників сучасної теоретичної фізики, автор теорії відносності, лауреат Нобелівської премії з фізики (1921).

У переносному значенні — людина надзвичайного інтелекту, геній, часто іронічно про того, хто вчинив щось нерозумне.

Одиниця вимірювання кількості фотонів, що використовується у фотохімії (позначення: Е).

Приклади:

Приклад 1:
Ейнштейн показав, що в теорії ві д- носності перехід від однієї інерціальної системи відліку до іншої опи сується пере- твореннями Лоренца: 21 tuxx β− ′+′= , yy ′= , zz ′= , 2 2 1 c xut t β− ′+′ = ; Y ′ u Z′ K′ X ′ X A K Z Y Рис. 52 O О′ Фізичні основи механіки 54 21 tuxx β− −=′ , yy =′ , zz =′ , 2 2 1 c xut t β− − =′ ; c u=β .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Ейнштейн узагальнив положення dmcdE 2 к = , передбачивши, що воно спра- ведливе не лише для кінетичної енергії м а- теріальної точки, але і для повної енергії, а саме: довільна зміна маси Δ m супрово- джується зміною повної енергії матеріал ь- ної точки: mcE 2∆=∆ . Звідси Ейнштейн отримав універс а- льну залежність між повною енергією тіла E і його масою m: 2 2 2 02 c 1 cmmcE υ− == .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Звідси Ейнштейн отримав універс а- льну залежність між повною енергією тіла E і його масою m: 2 2 2 02 c 1 cmmcE υ− == . Це рівняння виражає закон взає- мозв’язку маси і енергії.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”