ейкумена

[ɛjkumɛnɑ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Історія) –

    У давньогрецькій географії — заселена та освоєна людьми частина суші, на противагу незаселеним територіям (ойкумена).

  2. (Географія) –

    У сучасному вжитку (переважно як термін у географії, історії, культурології) — весь обжитий людьми світ, сукупність областей Землі, освоєних і перетворених людською цивілізацією.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ейкумена, р. ейкумени, д. ейкумені, з. ейкумену, о. ейкуменою, м. ейкумені, к. ейкумено

Більше записів