Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгв.) Слово, що є джерелом походження іншого слова або групи слів; вихідна форма для етимологічного аналізу.
- (Релігія) –
(істор.) У візантійській та середньовічній християнській традиції — святий, який прославився чудесами цілительства, особливо від хвороб очей; шанувався як покровитель лікарів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. евті, р. евтих, д. евтим, з. евтих, о. евтими, м. евтих, к. евті