1. (у металургії, матеріалознавстві) Пов’язаний з евтектоїдом — сумішшю двох чи більше фаз, що одночасно виділяються з твердого розчину при охолодженні внаслідок евтектоїдної реакції; властивий евтектоїду.
2. (у хімії, фізиці) Стосовний до інваріантного перетворення в твердому стані, при якому один твердий розчин розпадається на дві або більше інших твердих фаз.