1. (архітектура) Центральна частина давньогрецького храму, оточена колонами з усіх боків (периптера), що включала приміщення для культової статуї божества (цела) та передпокій (пронаос).
2. (історія, археологія) Тип давньогрецького храму, що має колонаду з усіх чотирьох сторін (периптер), з чітко вираженим внутрішнім простором (целою).