Значення
- (Архітектура) –
(архітектура) Центральна частина давньогрецького храму, оточена колонами з усіх боків (периптера), що включала приміщення для культової статуї божества (цела) та передпокій (пронаос).
- (Історія) –
(історія, археологія) Тип давньогрецького храму, що має колонаду з усіх чотирьох сторін (периптер), з чітко вираженим внутрішнім простором (целою).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. евстела, р. евстели, д. евстелі, з. евстелу, о. евстелою, м. евстелі, к. евстело