евікція

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Примусове виселення когось із житла, приміщення або з певної території, що здійснюється на підставі рішення суду або іншого уповноваженого органу.

2. (Юриспруденція) –

   У цивільному праві: позбавлення покупця володіння реччю, придбаною у продавця, внаслідок витребування її третіми особами на підставі прав, що виникли до моменту продажу (наприклад, через виявлення прав попереднього власника).

3. (Юриспруденція) –

   У міжнародному праві: примусове виселення населення з певної території, часто в контексті воєнних дій або етнічних чи політичних конфліктів.

Правопис та відмінювання