Історико-філософська концепція, що пояснює походження богів та міфологічних образів обожненням видатних діячів минулого (царів, героїв, засновників держав), названа на честь давньогрецького філософа Евгемера.
У ширшому, переносному значенні — тлумачення явищ релігії, міфології чи фольклору як відображення реальних історичних подій, процесів або осіб.