Значення
- (Література) –
Літературний стиль, що виник у Англії наприкінці XVI століття, характерний надмірною витонченістю, ажіотажем, використанням складних метафор, антитез, алюзій та риторичних фігур, названий на честь роману Джона Лілі “Евфуес”.
- (Лінгвістика) –
Надзвичайно вишуканий, манірний, штучний стиль мови або письма, що намагається вразити читача ерудицією та складністю форми, часто на шкоду змістовності та природності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. евфуїзм, р. евфуїзму, д. евфуїзмові, з. евфуїзм, о. евфуїзмом, м. евфуїзмі, к. евфуїзме