Значення
- (Лінгвістика) –
Благозвучність, приємність звучання мовлення або музики, що досягається гармонійним поєднанням звуків, вдалим розміщенням наголосів, плавністю ритму та відсутністю різких звукових зіткнень.
- (Лінгвістика) –
Розділ поетики та філології, що вивчає звукову організацію мовлення, комбінації звуків та засоби досягнення благозвучності в мові та художній літературі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. евфонія, р. евфонії, д. евфонії, з. евфонію, о. евфонією, м. евфонії, к. евфоніє