Значення
- (Філософія) –
У філософії, зокрема в етиці Арістотеля — верховне благо, щастя як найвища мета людського буття, що досягається через втілення чеснот та реалізацію власної природи (даймоніона).
- (Психологія) –
У психології та сучасній гуманістичній науці — стан благополуччя, повноти життя, розквіту та добробуту, що виходить за межі простого відсутності страждань і включає осмисленість, саморозвиток та позитивне функціонування особистості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. евдемонія, р. евдемонії, д. евдемонії, з. евдемонію, о. евдемонією, м. евдемонії, к. евдемоніє