Значення
- (Мистецтво) –
Еупітон — у давньогрецькій музиці: різновид тетрахорду, в якому два верхні тони розташовані на відстані півтону один від одного, а між другим і третім, а також третім і четвертим тонами є цілі тони.
- (Мистецтво) –
Еупітон — у давньогрецькій музиці: лад (звукоряд), побудований на основі такого тетрахорду, що характеризується м’яким, благозвучним характером.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. еупітон, р. еупітона, д. еупітонові, з. еупітона, о. еупітоном, м. еупітоні, к. еупітоне