Еупітон — у давньогрецькій музиці: різновид тетрахорду, в якому два верхні тони розташовані на відстані півтону один від одного, а між другим і третім, а також третім і четвертим тонами є цілі тони.
Еупітон — у давньогрецькій музиці: лад (звукоряд), побудований на основі такого тетрахорду, що характеризується м’яким, благозвучним характером.