Значення
- (Ботаніка) –
Еуапогамія — у ботаніці: тип самозапилення, при якому пилок з тичинок потрапляє на приймочку маточки того самого квітка, що відбувається до його повного розкриття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. еуапогамія, р. еуапогамії, д. еуапогамії, з. еуапогамію, о. еуапогамією, м. еуапогамії, к. еуапогаміє