етимон

1. Початкова форма слова, від якої воно походить історично; слово, що є джерелом іншого слова через фонетичні та семантичні зміни.

2. У лексикографії — слово, наведене в словниковій статті як вихідне для пояснення походження та історичного розвитку заголовного слова.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |