етилендибромід

1. Органічна сполука з групи галогенопохідних вуглеводнів, що має формулу C₂H₄Br₂; безбарвна рідина зі специфічним запахом, яка застосовувалася як антидетонаційна добавка до палива, фумигант у сільському господарстві та розчинник.

2. Хімічна речовина, що є бромпохідним етилену (1,2-дибромоетан), токсична та канцерогенна, через що її використання нині суворо обмежене або заборонене.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |