ецесис

[ɛt͡sɛsɪs] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Ецесис — у давньогрецькій музиці: коротка мелодійна фраза або наспів, що виконувався солістом під час культових обрядів, зокрема в діонісійських містеріях, і міг мати імпровізаційний характер.

  2. (Мистецтво) –

    Ецесис — у візантійській та середньовічній церковній музиці: розспівний, орнаментований мелодійний пасаж або розкішне мелізматичне розгортання окремих складів тексту в псалмодії, гімнографії та інших формах богослужбового співу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ецесис, р. ецесису, д. ецесисові, з. ецесис, о. ецесисом, м. ецесисі, к. ецесисе

Більше записів