Значення
- (Мистецтво) –
Ецесис — у давньогрецькій музиці: коротка мелодійна фраза або наспів, що виконувався солістом під час культових обрядів, зокрема в діонісійських містеріях, і міг мати імпровізаційний характер.
- (Мистецтво) –
Ецесис — у візантійській та середньовічній церковній музиці: розспівний, орнаментований мелодійний пасаж або розкішне мелізматичне розгортання окремих складів тексту в псалмодії, гімнографії та інших формах богослужбового співу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ецесис, р. ецесису, д. ецесисові, з. ецесис, о. ецесисом, м. ецесисі, к. ецесисе