Ецесис — у давньогрецькій музиці: коротка мелодійна фраза або наспів, що виконувався солістом під час культових обрядів, зокрема в діонісійських містеріях, і міг мати імпровізаційний характер.
Ецесис — у візантійській та середньовічній церковній музиці: розспівний, орнаментований мелодійний пасаж або розкішне мелізматичне розгортання окремих складів тексту в псалмодії, гімнографії та інших формах богослужбового співу.